10 жовтня –Всесвітній день психічного здоров’я

         Психічне здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації здоров’я, це стан благополуччя, яке дає можливість кожній людині здійснювати власний потенціал, долати звичайні життєві стреси, плідно працювати, брати участь в суспільному житті. Україна приєдналась до Європейської декларації з охорони психічного здоров’я, яку підписали Міністри охорони здоров’я - представники 52 країн під час роботи Європейської конференції «Охорона психічного здоров’я - проблеми та шляхи вирішення.»
Відомо, що близько половини всіх психічних розладів починається у віці до 14 років. Такі розлади , за оцінками експертів ВООЗ, відмічають в світі у п’ятої частини всіх дітей і підлітків.
У 2000 році в нашій країні вступив в дію Закон України «Про психіатричну допомогу», який регламентує надання психіатричної допомоги в рамках правових норм цивілізованих країн. Прийнято рішення про введення  посад психологів в медичних закладах, в першу чергу - лікарнях швидкої допомоги, центрах медицини катастроф.
На цей час у Чернігівській області, як в цілому по Україні, зберігаються умови, що призводять  до виникнення психічних розладів та захворювань. До них відносяться економічні проблеми, політичне протистояння, послаблення соціального захисту та освіти, насиченість життя стресами, безробіття, безпритульність, зловживання алкоголем, наркотиками. Проблема психічних захворювань відноситься до найбільш поширених причин зниження якості життя.
Згідно з даними ВООЗ близько 25% населення у світі тимчасово або постійно страждає від психічних розладів та хвороб: в Європі 27%, в Росії 15%, по Україні 2,5 %. Психічні недуги у 13%  випадків призводять до виникнення ознак інвалідності і зменшують тривалість життя аж на 10 років. Низький показник психічних розладів по Україні говорить про високу «стигматизацію» суспільства. Наші громадяни за психіатричною допомогою звертаються  пізно, на кінцевих стадіях захворювань, коли хворобу зупинити уже неможливо, інші пацієнти, що потребують психіатричної допомоги, не звертаються і,  нажаль,  не одержують кваліфіковану психіатричну й психотерапевтичну допомогу, тобто суспільство стикається тільки з видимою частиною айсбергу.

        Важливим напрямком роботи психіатричної служби області є поліпшення якості життя пацієнтів, якого можна досягти лише спільними зусиллями. При діагностуванні шизофренії, депресії та інших психічних хвороб, треба проводити широке роз’яснення щодо ліквідації «стигматизації» в нашому суспільстві. В країнах Європи мати свого  психолога, психотерапевта – правило життя. В українському суспільстві рідні повинні приховувати факт психічного захворювання, так як зіштовхуються з відгородженням суспільства від психічно хворих та їх нагальних потреб.

Під наглядом психіатрів Чернігівської області на сьогоднішній день знаходиться близько 30 тис. осіб з розладами психіки та поведінки, з них майже 8,5 тис. – мешканці міста Чернігова.
Стан психічного здоров’я є однією з важливих проблем, з якими стикається сьогодні Україна і кожна європейська країна. Відсоток різного роду психічних захворювань, що виникають в певні періоди, дуже високий у Європі. З 850 млн. чоловік, що проживають на території європейського регіону, близько 100 млн., за підрахунками ВООЗ, страждають на тривожні стани і депресії; більше 21 млн. чоловік страждають від наслідків алкогольної залежності; більше 7 млн. чоловік уражені хворобою Альцгеймера й інших форм слабоумства; більше 4 млн. чоловік  - шизофренією; 4 млн. чоловік підвладні маніакально-депресивним станам; 4 млн. чоловік  - розладам панічного типу. Нервові і психічні хвороби являють собою другу за величиною загрозу в Європі після серцево-судинних захворювань, вони є причиною в 19,5 % випадків непрацездатності. Тільки депресивні стани складають одну третину від загального тягаря хвороб і є причиною 6,2 % випадків непрацездатності.
На сьогодні в Україні  досить поширені групи людей, які пережили різні екстремальні ситуації. Посттравматичні стресові розлади є однією з найпоширеніших та найбільш несприятливих за перебігом форм психічних порушень у осіб, які пережили ситуації, що загрожували їхньому життю, або життю близьких людей і, відповідно, займають центральне місце серед  так званих пограничних психічних розладів. З урахуванням сучасної складної суспільно-політичної ситуації в Україні, а також розвитку екстремальних ситуацій ( терористичних актів, військових дій на сході України) проблема діагностики, лікування та відповідної реабілітації хворих на посттравматичні стресові розлади залишається надзвичайно актуальною. За прогнозом харківських науковців кількість хворих на посттравматичні стресові розлади в найближчий час становитиме 150-200 тис. чоловік, які потребуватимуть  своєчасної  кваліфікованої спеціалізованої допомоги
Згідно досліджень Дніпропетровської медичної академії МОЗ України після перебування в зоні АТО 25% військовослужбовців відмічають у себе підвищену агресивність ( солдати  - 35%, офіцери  - 17%, контрактники – 11%); 12%  - нав’язливі спогади про травматичні події в зоні конфлікту і тривога за своїх «побратимів» ( солдати – 18%. офіцери - 6%, контрактники - 4%);  10% - жахливі сновидіння воєнної тематики ( офіцери і контрактники – 11%, солдати  - 9%); 7% - потреба приймати участь у екстремальних,  небезпечних для життя видах діяльності (солдати – 11%, офіцери – 6%). Набагато рідше ( в 2-3% випадків) військовослужбовці відмічали, що після перебування в зоні АТО у них з’явився головний біль, погіршилась пам'ять, вони стали регулярно вживати алкоголь і снодійне.  Серед усіх досліджених тільки 26% військовослужбовців відмітили, що після перебування в зоні АТО ніяких змін в своєму психоемоціональному стані вони  не відмічають. Серед цих осіб домінують контрактники (41%), офіцери займають друге місце (28%),  на третьому -  солдати (18%).
Отримані дані переконливо доводять необхідність розробки диференційованих поетапних програм профілактики і корекції психічної дезадаптації для військовослужбовців і осіб, що перебували в зоні АТО.
З огляду на це, на виконання протокольного рішення Адміністрації Президента України від 16.09.2014 року та Наказу Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації №179 від 01.10.2014р. з метою надання спеціалізованої і реабілітаційної допомоги особам, які залучалися та брали безпосередню участь в  антитерористичній операції в районах її проведення на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» та КЛПЗ «Обласний госпіталь для інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни» створені центри психологічної реабілітації і лікування для учасників антитерористичної операції на 20 ліжок кожен. В Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні центр психологічної реабілітації і лікування для учасників АТО функціонує при відділенні №15 (Центр лікування психосоматичних розладів, неврозів, межових та кризових станів ), де на сьогоднішній день проліковано 38 військовослужбовців, що прибули з зони АТО, та їх кількість постійно збільшується.
Кожен з нас може відчути на собі проблеми психічного характеру, тому дуже важливо докладати всіх зусиль для усунення чи ослаблення факторів, що підвищують ризик психічних зривів, таких наприклад, як військові дії, терористичні акти, бідність, безробіття, самітність, втрата ідентичності, безпорадність і безнадійність, коли нам здається, що ми не можемо хоч якось вплинути на навколишній світ.
Психічне здоров’я – це дуже цінний капітал будь-якого суспільства. Його слід захищати і зміцнювати, в той час, як епізоди психічного нездоров’я необхідно попереджувати і лікувати. Жодне суспільство, навіть найбідніше, не може дозволити собі не інвестувати в психічне здоров’я, саме тому будь-яка політика повинна аналізуватися з погляду її можливого впливу на психічне здоров’я суспільства.        

Головний лікар Чернігівської обласної
 психоневрологічної лікарні
В.І. Ященко.




 

 

 

 

 

 

 

Яндекс.Метрика